узагальнення

ФАСТІВСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

10.08.2015 №01-03/ 23/15 

Заступнику голови

Київського апеляційного суду

Київської області

Ігнатюк О.В..

На виконання Вашого листа № 17943/07-16/15 від 06 серпня 2015 року Фастівський  міськрайонний суд Київської області провів узагальнення щодо розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із завідомо неправдивими показаннями (ст.. 384 КК України), відмовою свідка від давання показання або відмовою експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст..385 КК України) та розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування (ст..387 КК України) за звітній період 2010- 2014 років.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду за період  2010-2014 років  в провадженні Фастівського міськрайонного судуКиївської області перебувало 2 кримінальні справи, які регламентують норму статті 384 Кримінального  кодексу України, а саме справа № 381/5731/13-к, провадження № 1-кп/381/232/13 та справа № 1-236/11. Кримінальних справ, пов’язаних із відмовою свідка від давання показання або відмовою експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст..385 КК України) та розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування (ст..387 КК України) у провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області за період 2010-2014 років не перебували.

Відповідно до ч.1 ст.. 384 Кримінального кодексу України, завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. За ч. 2 ст. 384 КК України ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів,-караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Так, 14 жовтня 2013 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12013100310001605 від 28.08.2013 року за обвинуваченням Архипенка Якова Борисовича, 18.07.1989 року народження, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.384 КК України. В ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений Архипенко Я.Б. вчинив злочин, а саме надав завідомо неправдиве показання, як свідка, під час провадження досудового слідства, поєднане зі штучним створенням доказів захисту, а також вчинене з корисливих мотивів, а тому  його дії кваліфіковано за ч.2 ст.384 КК України. Слід наголосити, що 17.09.2013 року між старшим прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області Пірус Ю.Ю., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12013100310001605 від 28.08.2013 року та обвинуваченим Архипенко Я.Б. в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого Архипенка Я.Б. за ч.2 ст.384 КК України. Архипенко Я.Б. у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди було визначено узгоджене ними покарання.

Відповідно до правил ст.ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор та обвинувачений в ході судового розгляду просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначитиузгоджену в ніймірупокарання та інші передбачен і угодою заходи, при цьому Архипенко Я.Б. беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, з’ясував, що Архипенко Я.Б. повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України, та постановив вирок, призначивши покарання винному Архипенко Я.Б. за ч.2 ст.384 КК Україниу виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України було звільнено Архипенка Якова Борисовича від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Також, 23 червня  2011 року Фастівський міськрайонний суд Київської області розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Фастові кримінальну справу по обвинуваченню  Іщука Леоніда Михайловича у вчиненні злочинів, передбачених  ч.2 ст.383,ч.2 ст.384 КК України. В ході судового розгляду встановлено, що підозрюваний у нападі на Іщука Л.М., Костючок М.О. був затриманий працівниками міліції  відповідно до ст.115 КПК України і йому було пред’явлено обвинувачення за ч.2ст.186 КК України. 25.01.10 року постановою слідчого Іщука Л.М. було визнано потерпілим, і йому роз’яснено права потерпілого. В ході допиту Іщука Л.М., як потерпілого йому було роз’яснено ст.384 КК України, що останній засвідчив своїм особистим підписом. Будучи допитаним, як потерпілий, Іщук Л.М. показав, що 29.12.10 року Костючок М.О. наніс йому декілька ударів в обличчя та намагався заволодіти грішми в розмірі 500 грн.

14.02.11 року під час проведення очної ставки між Костючком та Іщуком, де останній був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України, Іщук Л.М. поміняв свої покази, які давав під час досудового слідства, де надав завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього  тяжкого злочину. про яке він повідомив із занесення до протоколу усної заяви 29.12.10року.

Підсудній щиро розкаявся у вчиненому, і пояснив суду, що дійсно вчинив злочин при обставинах вказаних в обвинувальному висновку. Пояснив суду, що дійсно  повідомив органи міліції про  побиття його та викрадення грошей в сумі 500 грн., і при цьому був попереджений про кримінальну відповідальність  за ст.383 КК України, але в подальшому поміняв свої покази, будучи допитаним, як потерпілий. Іщук Л.М. пояснив, що  дав завідомо неправдиве показання, тому що його батько був хворий, і йому не було можливості  їздити до слідчого на допит.

Суддя Фастівського міськрайонного суду постановив вирок, яким засудив Іщука  Леоніда  Михайловича, визнавши його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.383, ч.2ст.384 КК України  і призначив покаранняза ч.2 ст.383 КК України -3/ три/ роки позбавлення волі,  за ч.2 ст.384 КК України-4/ чотири/ роки позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим було призначено Іщуку Л.М. покарання у вигляді 4/ чотирьох/ років позбавлення волі.На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити засудженого   від призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку в 3/ три/ роки не вчинить нового злочину.

В ході проведення узагальнення встановлено, що покарання підсудніх можливе без позбавлення волі, оскільки при визначенні підсуднім міри покарання судді враховують, як характер так і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристику за місцем проживання. Загалом до обставин, що  пом’якшують  покарання підсуднім суд відносить щире каяттята сприяння розкриттю злочину. Проте обставиною, що обтяжує  покарання підсудньому по справі є перебування в стані алкогольного сп’яніння.

Голова суду                                                                            Л.П. Буймова